- обладувати
- -дую, -дуєш, Рс.Навантажити над міру, еревантажити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
обладувати — I обладув ати у/ю, у/єш, док., перех., заст. Обладнати, спорядити. II обл адувати ую, уєш, недок., чим, заст. Володіти … Український тлумачний словник
обладувати — дієслово доконаного виду обладнати рідко обладувати дієслово недоконаного виду володіти рідко … Орфографічний словник української мови
обладований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обладувати. || обладо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обладування — я, с. Дія за знач. обладувати … Український тлумачний словник